«Люди як речі, речі – як люди»
Колись я прочитав таку фразу, автора я вже не згадаю, але суть від цього не зміниться: «Всі люди як речі, а речі – як люди…». Тоді я не зрозумів що хотів сказати автор, але зараз я зрозумів, і мені стало неприємно від усвідомлення цього.
Люди перестали ставитися один до одного як до когось. Все частіше в голову приходить «що людина собою являє» замість того щоб сказати «ким вона є». Ми почали ставитися один до одного, як до буденних речей, якими ми користуємося щодня не задумуючись. Зубна щітка, чайник, друг, мобільний телефон, кохана людина, автомобіль, громадський транспорт, гроші, батьки, крісло, диван, ліжко... Все злилося в один ряд буденних бездушних речей… Ми перестали замічати як робимо один-другому боляче простими речами: подзвонив-не подзвонив, прийшов-не прийшов, сказав-не сказав… Це стало нормальним. А потім ми ще маємо глузд ображатися на тих людей, які говорили солодкі слова, за те, що вони залишили вас без причини… Подумайте, може все таки причина була саме в цих буденностях…
Але вражає навіть не це. Вражає те, наскільки черстві стали люди. Хто вважає, що люди не міняються, нехай мені скаже. На кожен один аргумент, я приведу як мінімум 10! Ви просто не бачите дрібних деталей, а все складається з дрібних деталей. Так от, вражає те, що люди перестали пробачати, довіряти, поважати… Бо в сучасному суспільстві так легко знайти когось іншого, соціальні мережі дозволяють дуже багато, замість того, щоб пробачити старі образи, дурні вчинки, необдумані рішення, і гострі слова. Зараз люди викидають поламані речі, замість того щоб намагатися їх відремонтувати, і так само поводяться з людьми…
© Юрій Дроздов