Вуглецеве серце...
Дивна назва правда? Але ви здивуєтеся н скільки все просто. Мова йдеться не про серце, як орган, а про серце, як душу, як підсвідомість, те що всередині, невидиме, існуюче…
Чому саме вуглець??? Все дуже просто, один з найрозповсюдженіших елементів, в принципі як і люди, перебуває у трьох найвідоміших формах: графіт, вугілля, алмаз. Так, ті хто хоч трохи вчив у школі хімію, скаже, що є ще форми, і навіть сполуки. І їх дуже багато. Але і людей дуже багато, і сполук душевних елементів також дуже багато…
Отже, графіт. Всі знають, він є в олівці. Серцевина олівця. Графітові серця, як олівці, пишуть свою долю, наївно думаючи що вони можуть змінити світ настільки просто, як резинка стирає лишню лінію олівця… Хтось скаже не правда, лишиться слід… І що? Ви колись звертали увагу на той слід від олівця? Одиниці з вас! Але всі писали, і стирали… А олівці, списуються, ламаються, зстругаються, і так до кінця, поки їх не залишається зовсім. Графіт закінчився… можна викинути…
Вугілля, або як ще можна назвати кокс, насичене вугілля. Дарує тепло, радість… Зігріває в холод… Треба лиш піднести іскру, запалити, попросити… І воно віддасть вам усе. Тепло, спокій, натхнення, настрій… Але якою ціною? Воно згорає, перетворюється в попіл. А що стає з попелом? Правильно, його розносить вітер на всі чотири сторони. Кому потрібен попіл? Та нікому він не потрібен. Ну хіба що для удобрення землі. Що я вам можу сказати, трупи також непогане добриво…
І останнє… Алмаз… Ідеальний, незнищенний… дорогоцінний, багатогранний… Але прозорий і холодний. Усі хочуть його мати, володіти, розпоряджатися… Це круто, це модно, це дорого… Але всі забувають, що це той самий вуглець, як і графіт і вугілля. Тільки структура інша. І нічого він не принесе. «Діаманти назавжди» як було сказано в одному фільмі. Але і вони померкнуть, зітруться, тріснуть… А до цього подряпають, поріжуть, зрадять і уб'ють не одного…
А хто ви? Може ви якийсь інший елемент?.. А може і ні…
© Юрій Дроздов